Юридичне конструювання поняття державної політики в загальнотеоретичній юриспруденції

Питання дослідження державної політики ставали предметом наукових пошуків представників багатьох галузей наукових знань, у тому числі правових. При цьому, проблема щодо юридичного конструювання поняття державної політики все ще залишається дискусійним і потребує ґрунтовнішого розкриття. Саме тому, метою статті авторами визначено комплексний аналіз юридичного конструювання поняття державної політики з точки зору загальної теорії права. Для досягнення поставленої мети науковцями було визначено низку відповідних завдань, а саме: здійснити аналіз наявних доктринальних підходів до визначення понять політики та державної політики; охарактеризувати варіативність нормативних визначень державної політики на основі чинного законодавства України; виявити компоненти юридичної конструкції державної політики, що впливають на процес її формування та подальшого фактичного втілення у життя. Відповідно у статті проаналізовано наявні визначення поняття політики, де виявлено, що частина авторів в основу його тлумачення заклали конструкцію державного регулювання. Також досліджено поняття державної політики, де було виокремлено три наукові підходи щодо його інтерпретації (перший – провідна роль належить державі; другий – провідна роль належить суспільству; третій – комбінований, відповідно до якого пріоритетним фактором визначено державне регулювання в контексті забезпечення потреб та інтересів соціальних суб’єктів). Окремо авторами акцентовано увагу на наявності множинності нормативного конструювання поняття державної політики засобами чинного законодавства, в основу класифікації яких було закладено критерій сфери суспільного життя, зокрема, було проаналізовано сфери культури, митної, морської та регіональної справи, політичної діяльності, а також сферу технічної політики в агропромисловому комплексі, сферу регуляторної політики у галузі господарської діяльності. Визначено, що на процес конструювання та подальшої реалізації державної політики впливають різні її складові елементи, а саме: суб’єктний склад (в тому числі інституції публічного та приватного права), нормативна база (що передбачає можливість її формування та подальшої реалізації) та матеріальне забезпечення, за наявністю якого відбувається досягнення сконструйованої у законодавстві мети державної політики.