МОНІТОРИНГ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВ ТА УСТАНОВ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Стаття присвячена дослідженню питань формування основних напрямів моніторингу рівня економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів щодо формування інформаційно-аналітичного забезпечення моніторингу економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури. Метою статті є розробка теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування інформаційно-аналітичного забезпечення моніторингу економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури. Завдання роботи: проаналізувати існуючі методичні підходи оцінки розвитку соціальної інфраструктури регіонів; запропонувати напрямки удосконалення системи моніторингу економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури; проаналізувати існуючі методичні підходи для застосування в процесі моніторингу соціальної інфраструктури регіонів. У ході дослідження використано методи: абстрактно-логічний аналіз, теоретичного узагальнення та систематизації. За результатами дослідження встановлено, що метою моніторингу економічної безпеки соціальної інфраструктури є одержання інформації про рівень ефективності і результативності діяльності соціальної інфраструктури на основі якісного і кількісного аналізу і оцінювання відповідних показників та оцінки виникнення або існування можливих загроз та ризиків. Предметною областю моніторингу рівня економічної безпеки є визначення інтегрального показника економічної безпеки соціальної інфраструктури за виділеними функціональними складовими. Однією із умов, якою повинен відповідати алгоритм проведення моніторингу є можливість кількісної оцінки всіх досліджуваних показників для визначення рівня економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури. Висновки. Удосконалено процес моніторингу економічної безпеки підприємств та установ соціальної інфраструктури за встановленими етапами. Обґрунтовано пропозицій щодо удосконалення методичного підходу до оцінки розвитку соціальної інфраструктури регіонів, що базується на аналізі існуючих методичних підходів шляхом використання часткових показників оцінки соціальної інфраструктури та дозволяє враховувати переваги та недоліки існуючих методичних підходів.