نبذة مختصرة : Вступ. Проблема стрес-асоційованих станів у військових виникає через велике навантаження, небезпеку та психологічний стрес під час служби. Існує потреба в розробці й упровадженні ефективних методів фізкультурно-спортивної реабілітації. Мета – дослідження ознак ПТРС у військових, що беруть активну участь у бойових діях, та визначення відмінностей у військових різного віку й статі. Методи дослідження – аналіз літератури, порівняння, анкетування, систематизація, методи статистичного аналізу – перевірка даних на підпорядкування нормальному закону розподілу (критерій Колмогорова-Смирнова), описова статистика (центральна тенденція та розкид Ме (25; 75) ум. од., група критеріїв χ2, ранговий дисперсійний аналіз. Для оцінки ступеня вираженості посттравматичних стресових реакцій застосовувалася Місісіпська шкала. Контингент. У дослідженнях узяли участь 4403 військовослужбовців, із яких 89,9 % становили чоловіки. Дослідження тривало з 27 лютого по 15 квітня 2024 р. Результати. Середня оцінка ПТСР становила 69 (54; 79) балів, симптоми ПТСР виявлені у 20,3 % військових, із яких 0,4 % – потребують невідкладної допомоги. Найвищі середні оцінки ПТСР у військових 21–30 та віком понад 50 років, найменші – для 41–50 років. Оцінки ПТСР у чоловіків перевищували оцінки в жінок, що пов’язано з більшою часткою чоловіків, які брали участь у бойових діях. Інтенсивність прояву ознак ПТСР залежить від військової спеціальності, рівня освіти. Найбільші оцінки ПТСР зафіксовані серед молодшого й старшого офіцерського складу, найменші – серед старших сержантів. Військові з вищою освітою демонстрували вищі оцінки ПТСР. Статистично значущі відмінності в оцінках ПТСР виявлено залежно від статі, участі в бойових діях, військової спеціальності та освіти. Не виявлено – залежно від сімейного стану, наявності неповнолітніх дітей і військового досвіду до участі в збройному конфлікті. Висновок. Дослідження підкреслює необхідність цільових підходів до реабілітації військових із ПТСР.
Processing Request
No Comments.