Аналіз конструктивних вад і недоліків ст. 435-1 КК України та пошук шляхів їх усунення

Статтю присвячено дослідженню конструктивних вад та недоліків статті 435-1 КК України «Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю», яка на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» за № 2110-IX, що набрав чинності 16.03.2022 р. (далі – Закон № 2110-IX) була віднесена до Розділу XIX КК України «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення). Автором було проаналізовано диспозицію статті 435-1 КК України та виділено декілька дискусійних питань, зокрема: розташування статті у Розділі XIX КК України, що не відповідає родовому об’єкту цього кримінального правопорушення та його суб’єктному складу, як наслідок підслідність кримінального правопорушення передбаченого ст. 435-1 КК України одночасно двом органам досудового слідства, таких як Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань; наявність у диспозиції статті недоцільного обмеження, щодо строку дії та кола осіб-військовослужбовців на яких розповсюджується дія цієї статті. Описано вплив та наслідки наявних недоліків на практичне застосування досліджуваної норми такі як, порушення принципу юридичної визначеності та недвозначності правової норми, а також не ясності механізму застосування такої норми на практиці. Спираючись на проведений аналіз, автором було надано рекомендації, щодо усунення описаних у статті недоліків досліджуваної норми, за допомогою законодавчого удосконалення цієї норми а саме: віднесення норми до Розділу І КК України, шляхом його доповнення самостійною статтею; коригування диспозиції статті, шляхом розширення кола осіб, які можуть бути потерпілими саме від цього кримінального правопорушення, а також виключення із диспозиції формулювання «збройна агресія Російської Федерації» та доповнення її більш загальними формулюваннями «збройна агресія» та «збройний конфлікт».