АСОЦІАЦІЇ АЛЕЛЕЙ HLA-DRB1 З РОЗВИТКОМ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА КОМОРБІДНІСТЮ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ СНІД

Складна ситуація з ВІЛ-інфекцією в Україні потребує комплексного підходу до вирішення складних питань ведення пацієнтів із ВІЛ/СНІД. Мета дослідження – визначити асоціації алелей HLA -DRB 1 із розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю. Матеріали і методи. У дослідження було включено 70 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, які перебували на амбулаторному спостереженні у відділеннях Дніпропетровського обласного та міського центрів профілактики та боротьби зі СНІД (м. Дніпро). Більшість хворих склали чоловіки – 41 (58,6 %). Вік хворих коливався від 24 до 61 року та в середньому був (38,91±0,87) року. Типування DR В1-алелей проводили методом ПЛР варіантом сіквенсспецифічних праймерів (PCR-SSP) з використанням наборів HLA -ДНК-ТЕХ ДНК-Технологія (RU ). Окремо проаналізовано: туберкульоз (n=26) і церебральний токсоплазмоз (n=23), інші захворювання (ВІЛ – енцефалопатія, сепсис, генералізований кандидоз, герпетична інфекція, ЦМВ хоріоретиніт, ВІЛ-кардіоміопатія) були об’єднані в групу інших (n=21). Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета прикладних програм STAT IST ICA v.6.1®. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих з 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції найчастіше відзначали алелі локусів DRB 1*01 (25,7 %), DRB 1*04 (20,0 %), DRB 1*07 (27,1 %), DRB 1*11 (38,6 %), DRB 1*13 (18,6 %), DRB 1*15 (18,6 %), DRB 1*16 (24,3 %). Алелі генів DRB 1*02, DRB 1*05, DRB 1*06, DRB 1*09, DRB 1*18 не виявлялись в жодному випадку. Встановлено тенденції до збільшення серед хворих із токсоплазмозом носіїв алелів DRB 1*01 (34,8 %), DRB 1*15 (26,1 %), DRB 1*16 (34,8 %), ніж при інших опортуністичних захворюваннях, 21,3 % (р=0,254 FET ), 14,9 % (р=0,330 FET) і 19,1 % (р=0,234 FET) відповідно. Ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB 1*13 був вірогідно нижче (р=0,012 FET), а у носіїв алелів генів DRB 1*16 – вище, ніж при туберкульозі (р=0,032 FET ). Відмітною особливістю туберкульозу була більша частота носійства алелів гена DRB 1*13 (34,8 %) та DRB 1*08 (11,5 %) порівняно з іншими інфекціями. Гаплотип DRB 1*08 виявлявся лише у хворих на туберкульоз ЦНС. Менший ризик розвитку туберкульозу, ніж інших захворювань (р=0,058) та токсоплазмозу (р=0,032) визначено у пацієнтів, які мали гаплотип DRB 1*16. Більш низька кількість CD4 в період 4 клінічної стадії ВІЛ була пов’язана з DRB 1*11, rs=-0,26; p