نبذة مختصرة : У статті розкрито значення розвитку резильєнтності у зв’язку з кризовими викликами сучасності й необхідністю опору соціально-економічним проблемам, військово-політичним конфліктам, пандеміям тощо. Висвітлено психологічні й психо-фізіологічні наслідки війни росії проти України для українського населення, серед яких ознаки тривожності, депресії, розладів сну, панічних розладів, екзистенційної кризи (втрата сенсу життя, втрата бачення майбутнього, нерозуміння, як жити далі), пост-травматичного стресового розладу. Автором статті акцентовано увагу на тому, що жертви і очевидці воєнних злочинів, скоєних солдатами рф, які перенесли (й продовжують переносити) важкі фізичні і психологічні травми, потребують і тривалий час будуть потребувати кваліфікованої психологічної й психотерапевтичної допомоги, надання якої ускладнюється недостатньою кількістю спеціалістів, які можуть кваліфіковано працювати в умовах військових дій та справлятися з особистісними стресами. Обгрунтовано важливість створення волонтерського проєкту «Психологічні Сили України», що реалізується під егідою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у зв’язку з актуальністю вивчення розвитку резильєнтності практичних психологів як особистісної компетенції ефективної саморегуляції в умовах складних життєвих обставин і соціальних криз. Детально розкриті напрями діяльності проєкту «Психологічні Сили України» й описані заходи, які були реалізовані за п’ять місяців його існування. Визначено подальші кроки наукового пошуку, а саме - проведення емпіричного дослідження розвитку резильєнтності практичних психологів в умовах соціальних криз, зокрема у воєнний (і пост воєнний) час.
Processing Request
No Comments.