Юридичний аналіз поняття «сім’я» та суб’єктів сімейних правовідносин

У статті здійснено дослідження етимології поняття «сім’я». Зокрема, наведено змістове наповнення цього поняття як суспільного явища, а також проведено аналіз думок сучасних українських правників щодо його правового змісту, і як наслідок запропоновано власне визначення правової категорії «сім’я» – сукупність осіб, відносини між якими засновані на взаємних правах та обов’язках, спільному проживанні й побуті, що виникають на основі шлюбних (подружніх відносин без реєстрації шлюбу) або кровноспоріднених зв’язках, чи інших формах прийняття дітей на виховання, та які несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання сімейних обов’язків. Встановлено, що єдиного підходу щодо розуміння дефініції «сім’я» серед науковців немає, як і не має єдиного вичерпного поняття в системі законодавства нашої держави. Крім цього, зазначається, що в юридичній літературі є дві протилежні позиції, щодо необхідності формування єдиного визначення терміну «сім’я», адже одні науковці підтримують позицію законодавчого закріплення категорії «сім’я», пояснюючи це тим, що різні галузі права регулюють різні за змістом правові відносини за участю членів сім’ї, інші ж, в свою чергу не вбачають за необхідне на законодавчому рівні закріплювати термін «сім’я», адже критерії, що характеризують сім’ю є дуже багатогранними і різноманітними. Здійснено характеристику суб’єктів (учасників) сімейних правовідносин, що передбачені законодавством України з урахуванням певної послідовності. Зокрема, виокремлено три групи учасників сімейних правовідносин. Перша група – подружжя, батьки, діти та інститут усиновлення. Друга група – бабці, дідусі, прабабці, прадідусі, онуки, правнуки, рідні брати і сестри, мачуха, вітчим, падчерка та пасинок. Третя група – інші члени сім’ї, що передбачені у главах 19 та 20 Сімейного кодексу України.