Роль Римського єпископа засудженні аріанського вчення на І Вселенському Соборі в Нікеї

У статті аналізується роль Римського єпископа у засудженні аріанського вчення на Соборі в Нікеї в 325 році. У перших трьох століттях християнства Рим проявляв активну турботу про благо Вселенської Церкви, особливо в кризових ситуаціях. Такої ж активної позиції очікувалося від єпископа Риму і в період зародження аріанства – єресі, що заперечувала Божество Ісуса Христа та завдала чималої шкоди Церкві. Рим через об’єктивні та суб’єктивні причини не зумів активно зреагувати на кризову ситуацію у Церкві. Навіть якби Рим доклав великих зусиль, щоб подолати аріанство, ті зусилля могли б бути нездійсненними, оскільки у порівнянні з імператором єпископ Риму був постаттю мало впливовою, особливо на Сході. ; The Role of the Bishop of Rome in Condemnation of Arian Teaching in the Period of the First Ecumenical Council in Nicaea. The article examines the role of the bishop of Rome in condemning the Arian doctrine on the First Ecumenical Council of Nicaea. In the first three centuries of Christianity, the Roman bishop manifested a special awareness of the authority of the Church in vigorous proactive participation in resolving disputes in the universal Church. Active positions were expected from the bishop of Rome during the rise of Arianism, a heresy which denied the divinity of Jesus Christ. Instead, because of objective and subjective reasons Rome failed to respond to the crisis in the Church. But even if Rome made great efforts to overcome Arianism, those efforts would be unrealistic, because in comparison with the emperor the Bishop of Rome was not an influential figure, especially in the East.