Досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні працевлаштування випускників закладів освіти

The article examines the experience of foreign countries in the legal regulation of employment of graduates of educational institutions, as for the best settlement of relations on youth employment, it is advisable to pay attention to foreign experience in solving similar problems. The study briefly examines the experience of some European countries in solving youth employment problems at the national level, taking into account national specifics, economic and social situation. It is concluded that the experience of countries with developed market economies shows that the scale of state intervention in the system of the labor market is significant. A special place in the employment policy of these countries is occupied by measures to promote the employment of young people who have no practical training. States encourage employers to hire young people by providing them with special guarantees, subsidies, and tax breaks. Vocational training and retraining are important in regulating the world’s youth labor market, as the economic costs of providing these services far outweigh the costs of unemployment benefits. Currently, most Member States of the European Union are trying to facilitate the process of adaptation of young people to enter the labor market after graduation through a combination of so-called supply and demand strategies. Proposal strategies mainly include programs focused on vocational training of young people. Although each country takes into account its national, economic and social specificities when implementing youth employment programs, all youth employment programs have one thing in common - facilitating the entry of different categories of young people into the labor market by providing them with vocational training, qualifications and providing the first work experience. Mechanisms of close cooperation and interaction between the education system and the labor market play an important role in this process.
У статті досліджено досвід зарубіжних країн у правовому регулюванні працевлаштування випускників закладів освіти, оскільки для найбільш якісного врегулювання відносин щодо працевлаштування молоді доцільно звернути увагу й на зарубіжний досвід вирішення аналогічних проблем. У дослідженні коротко розглянуто досвід деяких європейських країн у вирішенні проблем працевлаштування молоді на національному рівні, враховуючи національну специфіку, економічну і суспільну ситуацію. Зроблено висновок, що досвід країн із розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що масштаби втручання держави в систему функціонування ринку праці є значними. Особливе місце в політиці зайнятості зазначених країн світу посідають заходи зі сприяння працевлаштуванню молоді, яка не має практичної професійної підготовки. Держави стимулюють роботодавців до прийому на роботу молоді шляхом надання їм спеціальних гарантій, субсидій, податкових пільг. Велике значення у регулюванні ринку праці молоді у світі надається професійній підготовці та перепідготовці кадрів, оскільки економічні витрати, пов’язані з наданням цих послуг, значно поступаються витратам на виплату допомоги на випадок безробіття. Наразі більшість держав-членів Європейського Союзу намагається полегшити процес адаптації молоді при входженні на ринок праці після здобуття освіти за допомогою поєднання, так званих, стратегій попиту та пропозиції. Стратегії пропозиції в основному включають програми, орієнтовані на професійне навчання молоді. Незважаючи на те, що кожна держава при реалізації програм стосовно зайнятості молоді враховує свою національну, економічну та соціальну специфіку, всі програми щодо працевлаштування молоді мають головну спільну рису – полегшення процесу входження різних категорій молоді на ринок праці шляхом забезпечення їх професійного навчання, отримання кваліфікації та надання першого робочого досвіду. Важливу роль у цьому процесі відіграють механізми тісної співпраці та взаємодії між системою освіти та ринком праці.